Напевно кожен зустрічав у своєму житті людей з гострою тягою підглядати за іншими. На щастя для цих «невільників цікавості», у світі існують їхні антиподи – люди з патологічною любов’ю до демонстрації себе

Навіть плутаючись у правильних трактування цих понять, прийнято апріорі відносити ці «відхилення» в ряд диких сексуальних збочень. «Онаніст!» – Навішуємо ми ярлик, і з криком «караул» мчимо геть. А є чи не так? І чи небезпечні – для нас, «нормальних», і на скільки патологічні для самих вуайерістів і ексгібіціоністів, розбиратися нам не дозвілля. Чи правильно це, зашторуватися від соціально-суспільної проблеми і перебувати у впевненості, що ні нас, ні наших дітей та близьких це ніколи не торкнеться?

Для початку розберемося, хто є що.

Ексгібіціонізм – Це статева перверсія. Тобто форма сексуальної активності, в основі якої лежить отримання статевого задоволення шляхом демонстрації свого оголеного тіла в цілому і статевих органів зокрема особам протилежної статі. Поняття походить від латинського exhibitio – виставляння, пред’явлення.

Вуайеризм – Статевий потяг до розглядування чужих геніталій або ж до споглядання коітуса (статевого акту), знову ж таки що здійснюється кимось іншим. Синоніми: візіонізм, скопом-і скоптофілія, французьке voyeurisme. Це саме підглядання є єдиною формою сексуальної розрядки, тобто оргазму.

Вам не здається, що ці дві форми могли б дуже гармонійно поєднуватися? Особливо якщо врахувати, що метою ексгібіціоніста є не тільки сам акт показу себе, і вже зовсім не бажання налякати дивлячогося або викликати огиду, глузування і так далі. Навпаки: на пік насолоди його підносить приведення «глядача» у стан збудження, тобто взаємний сексуальний інтерес. Секс (соїтіє) же не є самоціллю, але не виключається при взаємній симпатії та взаєморозумінні.

Вуайресіст, у свою чергу, жадає спостерігати за сексуальною активністю інших. Тобто якщо волею долі, одного разу, ексгібіціоніст стане перед поглядом вуайеріста, їх обох це приведе в захоплення! Адже вуайеріст НЕ шарахне в жаху в бік – навпаки, збудиться, а ексгібіціоніст, відчувши, побачивши ту саму, довгоочікувану, заповітну реакцію, збудиться ще більше.

Так, було б чудово, якщо б легально існували подібні клуби «за інтересами», де люди з різними формами «відхилень» і «перекручень» могли б знайти собі «заняття до душі», а не тинялися по вулицях в пошуках пригод і не викликали у нас, «нормальних», бурю обурення, страху чи відрази. Сексуально незадоволена людина не буває щасливою, а якщо незадоволеність накопичується роками і межує з постійними стресами і гнобленням суспільством – то тут вже доводиться говорити про психічне нездоров’я.

Та й що значить збочення? Чи так давно збоченням вважалися оральний і анальний секс? Навіть багато поз розглядалися як відхилення і розбещеність, а про оргазм жінки та наявність у неї клітора не знають навіть деякі наші батьки. А сьогодні цілком легальний гомосексуалізм і лесбіянство, і людство отримало моральне право займатися сексом заради задоволення, а не лише для зародження потомства.

У багатьох країнах світу ексгібіціонізм вже не є чимось шокуючим і огидним, і, як було прийнято вважати раніше, болючим не тільки для самого ексгібіціоніста, а й для суспільства, яке дивиться на нього. Тенденції до легалізації цього напряму в секс ми бачимо і в моді, і в культурі, у ЗМІ, і просто безпосередньо на вулиці. При цьому міф про те, що ексгібіціоніст – це «маніяк, що вискакує з кущів у темному парку і що лякає перехожих своїм ерегированним органом» відходять в сторону і на перший план виходять такі форми ексгібіціонізму, як напівпрозорий сексі-одяг, стриптиз у клубах, топлес на пляжі.

Більше того: у цивілізованих країнах на Заході активно проводяться публічні акції, оголені протести, паради любові і т.д. Зрозуміло, це все – благодатний грунт і для вуайерістів, для їх естетично-візуальної сексуальної активності.

Ну так. Нам це не зрозуміло. Більшості з нас – не приємно. А як їм?

Найважливіший принцип їх психології: для показуючого – показати, для глядача – дивитися. І в очах один одного читати задоволення, збудження, радість. І якщо замість цього бачимо переляк, гидливість, глузування, огиду – то мета не досягнута, акт безглуздий й задоволення не отримано. У будь-якому випадку: будь-яка форма сексу, спрямована на обопільне отримання задоволення, на бажання принести радість партнеру, що несе бажання добра і щастя – є своєрідною Нормою.

Відхилення, патологія, збочення – це не думати про почуття, емоції і відчуття партнера, завдавати йому болю, насильно примушувати до будь-яких форм сексу і нести зло своїми діями. Я думаю так.

І на завершення хочу запитати: чому ми не обурюємося нецензурної лайки, що мчить по вулицях, у транспорті, магазинах? Чому п’яний мат для нас став нормою, а публічна демонстрація обопільної любові – ні? Чому можна палити і вживати спиртне де заманеться? Ми не помічаємо що лежить під парканом чи в сквері на лавці бомжа, можливо, мертвого, а не п’яного, але голий чоловік викликає бурю емоцій.

Церква віками вбивала у нас сором і кондові розуміння сексуальності людини, і єдиною нішею, що розбурхує сприйняття і фантазії, є свято Івана Купала, коли оголюватися «прийнято». А як же фалічні символи, які з гордістю носили по вулицях люди? Як же обряди римлян і стародавніх греків? Свята парування, обожнювання жіночого начала як початку всього на землі? Ми всі забули. Ми прийняли нав’язані нам правила і манери. Ми відвикли думати і аналізувати. Ми розвиваємося однобоко: наука і заробіток. Наша хата скраю. Ми, чорт візьми, «культурні», якимось дивним, магічним чином культурні, при цьому відсікаючи культуру і традиції наших предків.

Правильно кажуть: скоро весь світ буде триматися на нових трьох китах – Інтернет, таксі і піца. Сумно …

Секс

Інші статті