Проблеми першої шлюбної ночі (у будь-якому її вигляді) з погляду жінки, на відміну від проблем першого статевого контакту чоловіка, описані безліччю психологів, гінекологів, педагогів.

Тим часом майже у 70% юнаків перший сексуальний контакт протікає з ускладненнями. Якщо партнерка незайманого має деякий досвід, вона може допомогти йому при виникненні утруднень. А якщо вона так само безпорадна, як і її перший чоловік? Все може закінчитися травмою (фізичною або психічною) або глибоким розчаруванням й у партнері, і в самому процесі зближення. Таке буває, і, на жаль, не так рідко, як хотілося б.

Причини помилки найчастіше не є проявом якоїсь хвороби: вони природні й передбачувані.

Згідно отриманим вихованням, чоловік у постелі повинен бути активний. І це стало суспільною думкою. І чоловік готується бути активним, але через відсутність досвіду далеко не завжди правильно направляє й розподіляє цю активність. Очікування й передчуття перезбуджують, тому ще до початку контакту цілком можливо швидке виверження. Якщо активність спрямована до створення «правильної» обстановки зближення, то будь-яка невідповідність також може розхолодити вразливого незайманого.

Статеве життя більшість чоловіків починають у досить молодому віці, коли рівень статевих гормонів, а отже, і потяги, у них досить високі. Поки все не стане виходити «правильно», чоловіки роблять ряд спроб. Так виробляється певний стереотип сексуальної поведінки, спрямованої на своєчасне досягнення збудження й одержання задоволення партнерів. За деякими даними, від першої спроби до дійсно вдалого зближення в чоловіка, як правило, проходить чимало часу (до півроку).

Менша частина чоловіків після першої невдачі йде в «глуху оборону»: «я чимось хворий»; «не хочу псувати життя гарній дівчині»; «жінка буде сміятися з мене»; «раз не дано – то нема чого собі нерви тріпати .. . »Такі скептики поповнюють ряди незайманих.
Взагалі «стара діва» викликає деяку підозру – чого це вона (він) до своїх 30 (або більше) років нікого не знайшла? Але якщо жінка як сторона більше пасивна ще може послатися на те, що ніхто заміж не бере, то в чоловіка такої відмовки немає. Засиджуються в дівках, по-перше, чоловіки з невисоким рівнем статевих гормонів і статевого потягу: маленького зросту, інфантильні, з рідким волосяним покривом, надмірно повні. Їх не тягне до жінок, у них слабко виражена потреба в інтимних відносинах, хоча інтелект у таких чоловіків може бути й блискучим і вони не відчувають нестачі в знайомих жінках. З іншого боку, нормальний фізичний статевий розвиток може сполучатися з особливостями психіки – замкнутістю, відгородженням від людей, невмінням знайомитися. Такі особливості характеру часто є вродженими. Однак нерідко надмірна опіка батьків викликає у хлопчика, а потім юнака боязкість, невпевненість в собі. А звичка все перекладати на плечі мами, що не вміє або не бажає адаптувати юнака-підлітка до нового виду спілкування – еротичного, – призводить до того, що майбутній чоловік починає боятися невідомості, пов’язаної з протилежною статтю, тому уникає контактів.

Рідше зустрічаються незаймані-романтики, які хочуть «зберегти себе» для тієї єдиної, ім’я якої поки невідомо. У пошуках цього міфічного ідеалу чоловік проходить повз жінок, зовнішність або поведінка яких хоч на йоту не збігається з вигаданим чином.

Але якими б не були причини тривалого дівоцтва, з віком проблема посилюється. Рівень статевих гормонів, які в 17 — 20 років буквально змушували парубка ще і ще раз зближуватися з жінками, після 25-27 років починає знижуватися. Зменшується позив до близькості, сутужніше напрацьовуються навички специфічного спілкування. Складаються звички в самотньому житті, згладжується гострота переживань: «я не як усі», ровесниці одружені, а пошуки спільної мови з більш молодими жінками – ще більша проблема. Чоловік або взагалі відходить від контактів з жінками, обмежуючись мінімальним спілкуванням на роботі і вдома, або адаптується на рівні якоїсь безпорочної дружби, що інший раз зовсім не потрібна жінці, що бажає більшої близькості. Для жінки, що намагається завести інтимні відносини з таким незайманим, роман може обернутися сущим кошмаром. Їй доведеться відігравати провідну роль, ніжно наполягати на кожному кроці вперед у відносинах, які можуть лякати чоловіка. Вона повинна бути готова до того, що в самий інтимний момент такого чоловіка охопить звична паніка або не менш звична боязкість: раптово він покине ложе любові під мінімальним приводом або зовсім без приводу.

Якщо незайманого і вдасться довести до близькості, то, швидше за все, нічого не вийде. Буде потрібно маса зусиль, щоб не дати чоловікові впасти у відчай і змусити його повторювати свій подвиг доти, поки сексуальний контакт не стане вдалим. Жінка, яка приймає на себе турботи про дорослішання такого чоловіка, повинна володіти материнським інстинктом і в той же час відрізнятися досить сильним статевим потягом, щоб не залишитися разом зі своїм обранцем на рівні платонічних відносин.
Підсумок непередбачуваний: такі пари точно так само, як і будь-які інші, бувають щасливі й нещасні, живуть разом все життя або розводяться.

Словом, чоловік-незайманий – «звір» рідкісний і непростий. «Полювання» на нього під силу далеко не кожній жінці. Але хто знає, може бути, тандем що склався буде коштувати всіх інших?

Секс

Інші статті